У мене заутра модуль, я ніфіга не знаю...і зараз от музику слухайу....пабачім шо то буде. Але пісня крута - Skinny Little Bitch. Ще раз її послухаю і піду спати. Можливо, якщо в мене є все-таки хоч якась сила волі, то я себе примушу встати в 5год і повчитись. Але то фіфті-фіфті...бо я вже так багато раз планувала зробити і не могла...надто сильно в 5год спати хочеться. Удачі мені)))
воскресенье, 18 марта 2012
мій моцк поступово нагрівається в ході накопичення в ньому нової інформації...і я відчуваю, що він зараз закипить.
але я пропоную розглянути цілі і мотиви попиту на гроші, бо пишучи їх тут, мені не так нудно їх буде запам*ятовувати))))
Отже, хто колись задумовувасвя над тим, навіщо люди накопичують гроші? Звичайно, що це очевидно, але комусь цього показалось замало і він описав це заумними словами. І я постараюсь це переказати так же.
Цілі накопичення грошей випливають з їх функцій як купівельного і платіжного засобу та засобу накопичення. У першому випадку - для задоволення поточних потреб, у другому - накопичення грошей як капіталу, що дає змогу власнику отримувати дохід у формі процента. Відповідно до цілей їх можна поділити на 3 групи:
1. попит на поточний запас платіжних засобів
2. попит на постійних запас грошей, що призначені приносити додатковий дохід власнику
3. попит на тривалий запас грошей
Відповідно до кожної з цілей виділяють мотиви:
1. Трансакційний мотив: гроші потрібні для здійснення поточних платежів для підтримання на належному рівні споживче і виробниче споживання - готівка чи вклади до запитань.
2. Мотив завбачливості: необхідність грошей для задоволення непередбачуваних потреб чи щоб скористатись перевагами несподіваних можливостей.
3. Спекулятивний мотив: при можливості перетворити гроші у високодохідні фінансові інструменти.
але я пропоную розглянути цілі і мотиви попиту на гроші, бо пишучи їх тут, мені не так нудно їх буде запам*ятовувати))))
Отже, хто колись задумовувасвя над тим, навіщо люди накопичують гроші? Звичайно, що це очевидно, але комусь цього показалось замало і він описав це заумними словами. І я постараюсь це переказати так же.
Цілі накопичення грошей випливають з їх функцій як купівельного і платіжного засобу та засобу накопичення. У першому випадку - для задоволення поточних потреб, у другому - накопичення грошей як капіталу, що дає змогу власнику отримувати дохід у формі процента. Відповідно до цілей їх можна поділити на 3 групи:
1. попит на поточний запас платіжних засобів
2. попит на постійних запас грошей, що призначені приносити додатковий дохід власнику
3. попит на тривалий запас грошей
Відповідно до кожної з цілей виділяють мотиви:
1. Трансакційний мотив: гроші потрібні для здійснення поточних платежів для підтримання на належному рівні споживче і виробниче споживання - готівка чи вклади до запитань.
2. Мотив завбачливості: необхідність грошей для задоволення непередбачуваних потреб чи щоб скористатись перевагами несподіваних можливостей.
3. Спекулятивний мотив: при можливості перетворити гроші у високодохідні фінансові інструменти.
Ура, мені купили яблука. Тепер дійсно можна нічого більше не їсти.
Бляяя, мене болять очі, я не можу читати, але доведеться насилувати себе увесь день. Йопаний модуль, йопані 55 питань.
На вулиці така дивна погодка - я б лягла й ще поспала. Бо скажу по-секрету, що я більше люблю сірі й хмарні дні.
52кг. я не уявляю як я могла важити 56кг і мені не було огидно дивитись на себе в дзеркало. Я поснідала і вирішила, що більше не потрібно сьогодні їсти, можливо ще молоко вип*ю (вимушена необхіднісить через те, що м*ясо не їм) і з*їм декілька яблук, якщо тато не забуде купити.
Обіцяю, що як тільки закінчаться модулі, то я влаштую собі більш цікаве життя.
Сьогодні, напевно, день буде особливо нудний, тому я ще тут буду з*являтись.
На вулиці така дивна погодка - я б лягла й ще поспала. Бо скажу по-секрету, що я більше люблю сірі й хмарні дні.
52кг. я не уявляю як я могла важити 56кг і мені не було огидно дивитись на себе в дзеркало. Я поснідала і вирішила, що більше не потрібно сьогодні їсти, можливо ще молоко вип*ю (вимушена необхіднісить через те, що м*ясо не їм) і з*їм декілька яблук, якщо тато не забуде купити.
Обіцяю, що як тільки закінчаться модулі, то я влаштую собі більш цікаве життя.
Сьогодні, напевно, день буде особливо нудний, тому я ще тут буду з*являтись.
суббота, 10 марта 2012
Блядь
Я думаю, що мене не посадять за вбивство, бо таким людям не можна жити у цьому світі!!! Сучка галіма мені так ужасно чолку обстригла, шо я тепер не знаю як комусь покажусь......ну бляблябля...я от сиджу і плачу. Оце реально безвихідна ситуація.
Я думаю, що мене не посадять за вбивство, бо таким людям не можна жити у цьому світі!!! Сучка галіма мені так ужасно чолку обстригла, шо я тепер не знаю як комусь покажусь......ну бляблябля...я от сиджу і плачу. Оце реально безвихідна ситуація.
Останні 2 дні явно пройшли не на користь моїй фігурі.
Даю собі слово, шо від сьогодні я нарешті перестану їсти всяку хрєнь калорійну.
А ще я тут подумала, шо коли мені знову захочеться комусь на шось пожалітись, то краще замість цього прес покачати - так всім буде краще)))
Тому я пішла прес качати xDDD
Даю собі слово, шо від сьогодні я нарешті перестану їсти всяку хрєнь калорійну.
А ще я тут подумала, шо коли мені знову захочеться комусь на шось пожалітись, то краще замість цього прес покачати - так всім буде краще)))
Тому я пішла прес качати xDDD
Просто мені вже так багато хто подобався і все закінчувалось в будь якому випадку погано. І тому я боюсь навіть починати щось робити, тратити свої сили. При чому, що якшо я все-таки зберусь шось робити, то сил прийдеться докласти багацько, бо наші шляхи майже не пересікаються і я не знаю як почати з ним норм спілкуватись. я ж і нав*язуватись не хочу.
Е, ладно, пізно зараз про це думати, краще піти спати. Зранку я звичайно буду думати, що які дурні думки навідували мою голову уночі і буде смішно і соромно трішки. Так завжди)
Е, ладно, пізно зараз про це думати, краще піти спати. Зранку я звичайно буду думати, що які дурні думки навідували мою голову уночі і буде смішно і соромно трішки. Так завжди)
Блін...я закрила один пост, а там замочок не висвітлюється...блінблінблін
Сьогоднішній день дав зрозуміти, що життя непередбачуваша штука, а ще те, що для мене воно в будь-якому разі печальне. А ще я зрозуміла, шо треба з іншими людьми поменше спілкуватись, особливо на особисті теми. Хоча "людьми" це якось не дуже підходить слово - зі знайомими і малознайомими, лиш з друзями і то не зі всіма і не на всі теми.
От блін знаєш людину багато років і треба шоб тут бац...і перемкнуло. Нашо я йому писала?? Але не треба ні про що жаліти...все не так страшно було...можливо.
Просто я вважаю все настільки безнадійним і безвихідним, що мені навіть старатись щось робити не хочеться. Та й що я можу?
От блін знаєш людину багато років і треба шоб тут бац...і перемкнуло. Нашо я йому писала?? Але не треба ні про що жаліти...все не так страшно було...можливо.
Просто я вважаю все настільки безнадійним і безвихідним, що мені навіть старатись щось робити не хочеться. Та й що я можу?
четверг, 08 марта 2012
От я зараз маю в голові ідею схуднути. Але хіба мені це дійсно потрібно. Все це стереотипи. Я потрапляю під навіювання цих стереотипів суспільством. І я не можу їх перебороти, або можливо просто не хочу. Я до кінця й себе зрозуміти не можу, яка я є і як би я могла чинити в непередбачуваних ситуаціях? І що би взяло гору: інстинкт самозбереження чи якісь моральні принципи, навіяні суспільством?
І все існування на планеті дуже жорстоко влаштовано - одні живуть за рахунок інших. На мою думку - це не правльно, але можливо те, що я вважаю "правильно" і неправильно, але хто може сказати, як воно має бути? і як було би краще? НІХТО
І взагалі важко жити, коли не знаєш сенс життя. Важко жити з почуттями. Тварини в цьому плані мають перед нами перевагу - вони можуть вбити спокійно і їх ніяке сумління не буде гризти, бо в них його нема, є лиш біологічні потреби.
Когось нестало на цьому світі, хтось далі продовжує жити - таке життя. Не буду кривити душею, тут мені нема для кого прикидатись, тому що й так наврядче хтось тут щось читає. Мені та жахлива картина перед очима, але я скоро все забуду, звичайно в перший час я буду все це згадувати, коли проходитиму біля того місця. І навіть якби я хотіла і примушувала себе тужити за кимось кого не стало дуже довго і мучити себе жахливими думками, то це було б неправильно. Я теж не довговічна. Звичайно дуже жаль, але потрібно змиритись, забути і жити далі. Навіть коли померла моя бабка, то в перший час було дуже тяжко, але з часом все менше про це починаєш думати, але це ніяк не значить, що я стала менше її любити.
01:01
Доступ к записи ограничен
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
понедельник, 09 января 2012
Что может быть хуже нежели ожидать нечто очень сильно, днями лишь о одном думать, и вдруг понять, что столько времени было истрачено впустую. Но еще хуже осознавать, что в общем-то и не было бы на что более полезное это время потратить. У меня слишком много свободного времени. Я не имею представления чем бы можно было его заполнить, особенно сейчас на каникулах. Меня не интересуют тусовки та и денег сейчас на это все нет. Но где найти людей, мыслящий как я? Шизанутых на всю голову вегетарианцев с кем бы было о чем поговорить. Помню, я всегда жила сегодняшним днем, но сейчас я живу будущим, ибо сегодняшнего как такого у меня нет. Может бы мне книгу написать? Но кого я хочу обмануть, я же ничего не смогу сделать пока у меня не появится...
Замкнутый круг.
Но даже в самые темные времена не нужно забывать обращаться к свету.
Замкнутый круг.
Но даже в самые темные времена не нужно забывать обращаться к свету.
суббота, 07 января 2012
Я, поринувши в читання, захотіла відволіктись на декілька хвилин. Але інтернет не працював, тому мені був потрібен телефон (з включеним телефоном інтернет працює). І як на зло він був в кімнаті, де гості. Я вирішила тихенько за ним сходити, не привертаючи до себе уваги. Але хто ж знав, що у одного з гостів склероз: "Добрий день, Яночка". "Христос Воскрес" відповідаю я. Відразу в голові "Fffffuuuu", я дуже надіялась, що це ніхто не почув, але те, що не треба, завжди чують. Я притворилась, що я над чимось дуже сильно замислилась і тому випадково обмовилась (а хіба так насправді й не було?), а всередині мене розпирало від сміху.
Зовсім не відчувається святковий настрій. Минулими роками мене дратували гості, але тепер я розумію, що з ними набагато веселіше. Зараз теж звичайно є гості, але мені між ними нема чого робити.
Так хочеться святкового дива, або хоча б снігу!!!
Завжди було цікаво, як інші люди можуть радіти, що їм приносить радість. В мене є певні здогадки, що мене б зробило щасливою)))
Можливо не щасливою, але значно більш радісною мене б зробила четвірка зі статистики, щоб я не мусила йти на екзамен.
Потрібно щось цікаве на завтра придумати, не сидіти вдома!
Так хочеться святкового дива, або хоча б снігу!!!
Завжди було цікаво, як інші люди можуть радіти, що їм приносить радість. В мене є певні здогадки, що мене б зробило щасливою)))
Можливо не щасливою, але значно більш радісною мене б зробила четвірка зі статистики, щоб я не мусила йти на екзамен.
Потрібно щось цікаве на завтра придумати, не сидіти вдома!
пятница, 30 декабря 2011
От завтрашнего дня у меня начинаются каникулы. Сегодня отнесла зачетку на физ-ру. Сходила на покупки с родителями. Погода ужасная - сырость, дождь. Меня удивило, что все сапоги, которые я примеряла 37 размера были мне велики (наверное я уменьшаюсь). Сокурсники звали идти с ними на Чечеронес, но в такую погоду...та и еще далеко ведь от центра живу.С полезного, что сделала сегодня - это занималась стиркой и еще сварила суп. Завтра нужно заняться уборкой.
Зарегистрировалась на Ворк енд Тревел. Сейчас главное, чтобы мне визу открыли ато меня будет ожидать двойная печаль: не поеду в Америку и много денег уйдет впустую.
И еще: стараюсь настраивать себя на позитив. Мне уже очень надоели постоянные депрессии. Как же я хочу с этого города вырваться...
Зарегистрировалась на Ворк енд Тревел. Сейчас главное, чтобы мне визу открыли ато меня будет ожидать двойная печаль: не поеду в Америку и много денег уйдет впустую.
И еще: стараюсь настраивать себя на позитив. Мне уже очень надоели постоянные депрессии. Как же я хочу с этого города вырваться...