I Dont Need To Need You

Значить, я підготувала реферат з БЖД і ще також на семінар з Галди. Лиш шоб не було так як усе, шо я так і не вирвусь відповідати Т_Т
Текст з англіцкої виучила so-so. Але то 4 пара, то ще матиму час в універі довчити...може й зранку на 15хв скорше встану...

А зараз про конференцію. Я чомусь не могла ніяк згадати слово "коференція".....декілька хвилин мучилась...тупо мозги отшибло, але то того, бо я спати хочу.
Було 2 паралельно конференції. На одній з них Вітя виступав і він мене запрошував прийти його послухати, а я як остання свинюка пішла на іншу конференцію (на то були мої тупі причини і заскоки). Але та, на яку я пішла, закінчилась скорше...НАБАГАТОоооооо!!!
Вітя мені написав от шо:
[20:44:04] bishum: ти вапще
[20:44:08] bishum: таке пропустила
[20:44:15] bishum: пішла з моєї доповіді
[20:44:23] bishum: мені студенти найбільше питань задавали

Я не розумію чи він ображається ...чи ні...але я не відписувала, бо у мене був вигідний статус "немає на місці"

Коли ми спускалися по сходам додому, нам на зустріч Шинкарюга піднімався...почав кричати чого ми втікаємо і шо то все буде записано...тіпілоїд...просто його конференція була офігєнькі довга і тому є й позитив від того, шо я не на неї пішла. Пхехе, а на конференції з ТПП був Макс, який так мило робив тести протягом всієї конференції...мені цікаво чи його зосередженість не була вдаваною. Він шось ваааще не появляється онлайн, каже, шо вчиться....я б не змогла стільки вчитись...то нудно, то безсмислєнно, хоч у нього є й своя мета...але Київ же далеко....

---

I want him to be online)))

By the way, I'm still doing my homework.

---

Чай йде-йде, а мені все не легше, бо я все ще стільки про це думаю. Звичайно, це нервує дуже сильно. Бо перестати думати я не можу, а прогресу поки-що ніякого. Я ж роблю все для того шоб чувак звернув на мене увагу.

__________________________________________________
Про сьогодні.
Розчарована з цаплі (вже давно), бо там уже не тусять трушні нєфори з Ужгорода...та й ваще хз де вони поділися.
Ще хочу зазначити, шо діфки тіпілки. Як вони можуть кожен день на каблуках ходити? Раз на місяць достатньо.
Зараз буду ангіцку вчити (хехе..про конференцію увечері напишу), а потім зроблю реферат з БЖД..чи то вже охорона праці зараз....кароч одна хрєнь.

---

як же йому добре...і я хочу спати

---

Але я типіііііііііііііл...чого я вдень тупою фігньою голову забила, ходила і страдала, а англіцку на зараз залишила? Я ж вже так спати хочуууууу!!!!!!Ще дописувати вправи (ще 3), вивчити слова (після такого вони мені запам*ятаються, я їх розповім і забуду...тому це погано так вчити як я все їх вчу вночі) і правила довчити. Значить - 10 хв на слова, 10 хв на правила, і 20хв на вправи - шось я мало часу виділяю, але спати хочуууууу ж.

---

І взагалі сьогодні якийсь день такий, шо я на всьо обіжаюсь і все таке...а ще я знову опечалена через *. Нічого не сталося...хоча в тому й проблема...шо все на місці, якшо не регресує.

---

Йов. Думала якраз якби-то привітатись і думала, напишу "Добрий день", а потім схотілось написати "Good day" в агресивненькій формі. Ще до недавна я й не знала, що англійці кажуть гуд дей, коли бажають "всього найкращого". Зараз і я б агресивненько так всіх подалі відіслала.
Сьогодні за всю історію Шинкаря у мене перша 5 за семінар. При чому, коли я відповідаю, то він хз куди дивиться і шо собі слухає, бо коли оцінки виставляти, то він забуває, шо я відповідала. Це все так. Так було і сьогодні, у мене не було жодної помилки в тестах і два з них я пояснила, а в кінці він мені хотів 4 вліпити, бо "ти відповіділа лиш раз...".....ну не тіпіл? Але я все-таки добилась свого ....БУГАГА (злий сміх).
А ще у мене за модуль з релігієзнавства лиш 88...я була в пічалі. Хай би було 88 у мене, але тоді хай би у нікого не було вище 88, бо так не чесно. То я ходила обіжена біля Галди, то він сказав, шоб я йшла на залік. Я сказала, шо там багато іншого треба буде вчити всякого і шо чого йому вже так жаль було ті 2 бала докинути, то він сказав, шо я не мушу на залік вчитись, ну, або тоді шоб я вивчила лиш про богів України.
І я піду на залік, шоб мені обідно не було через несправедливість оцінок...і так відмінно вивчу про богів, шо буду мати навіть більше, ніж 90.

---

Але я блін настоящий матман.
Хтось планував забацати реферат з БЖД і вивчити про написання складних слів...а ще англіцку ідійально виучити...і шо? і нич...вааааапще. Ой пічаль-пічаль...було би не обідно, якби я свої вихідні на шось цікаве потратила...а то ніякого толку з потраченого часу.

---

Ходила стригтись сьогодні. Не до Еріки, бо в неї ще й так рука не фунгує. Але я пішла туди, де вона працює. І шось там деруть не по-людські...там не відповідає качество і ціна. Вааааааще мені не любиться, шо у мене на голові вчудили. Я мала бути як та дебела дівка, яку я ненвижу, але у якої стрижка крута....а вийшло не так.
Ще до цього я була з мамою на Краснодонцях....ніякого гарного одягу. В магазинах теж не особо мені любиться шо там зараз є...скоро буду гола ходити Т_Т.

А зараз я тута неадекватно жартую. Це знак шоб спати йти.

---

ойойоййййй...ще лиш вчора я говорила, шо до хлопців мені зараз байдуже...але як виявилось - не дуже. Не бачила його десь 5 місяців, очі і все інше відпочили...і ща фотка ота...fffuuuuu....Просто знаю, що він би мені знову набрид.
Але ладно, обстановку накалює й вечір, бо я все чучуть не в адекваті в цей час доби

---

Чому те, що я бачу в дзеркалі якесь симпатичніше, ніж на фотках получається? Це знак, що потрібно нормальний фотік собі забацати. Але то якось вже потім...
Про модуль. Я як завжди проявила себе у всій красі, але про це трішки далі мова йтиме. Наставила будильник на 10хв скоріше. І як завжди не змогла відразу вилізти з ліжка. Встала як зазвичай. Не встигла поїсти і накраситись, але вийшла на 5хв скорше. Якраз маршрутка їхала. І навіть сидячі місця були, що мене здивувало. Скоренько через центр. В 6, де сидів Акімов - погані люди зранку - поганий знак . Була в універі о 7.40, що є надзвичайно скоро для мене, але місця вільні були й так вже лиш на задніх партах. Ну....ще в середньому ряду (ауд. 511) - це не підходило мені. Тому зад))) Я ж збиралась з наушником. Все було вроді ок. Роздали завдання. І тут треба ж такому трапитись, щоб я надто сильно шнур потянула і в мене наушники роз*єдналися (бо шнур складається з двох частин...ну тіпа переходник) на спині, бо я спиною провела. Спочатку я це не помітила. Питання мало би мені вже диктуватись, але глухо. Я вийняла з телефона наушники і воно почало говорити на всю аудиторію. Слава Богу я швидко виключила і навіть не спалилась, шо то у мене такий колапс стався. На спині його під*єднати знов було нереально. Тому план Б. Я ж на телефон ще текстові документи поскидувала з кожним питанням. Поставила між ноги. Перед парою включила підсвітку, шоб не було такого як на ТДП, але хто ж знав, шо не лиш підсвітку треба збільшувати, але й тайм-аут заставки. Але якось списала. Хоч Савка ходик туди-сюди. Але він же спайдермен...йому земні справи не важливі, він у небо глядить.

---

Питання дня: що спонукає?

---

В двох словах про день:
універ - гівно сьогодні був. добре, шо до вступу я готувала 4 питання, бо у мене в групі як завжди не можна вирватись відповідати. було би всьо краще, якби викладачка не питала дещо з минулих тем по яким я 0. на наступному семінарському я не вирвалась відповідати, але ми писали самостійну і чомусь у мене 4 і 4...хоч по ідеї мало би бути перша оцінка 5, бо відповіді ж списані з листочка викладачки, але пох. далі була англійська без моєї викладачки. краще б нас забрали на конференцію, але перший курс не мав йти, хоч першокурсники німці були . не то шоб мені було дуже цікаво те, шо там говорили, але то краще, ніж пари в будь-якому випадку. а завтра модуль в мене. то пічаль. я стирильна і я з шпорами у всіх можливих видах. лиш би непалівно якось списати. я списувати нінавіжу, але шо поробиш.
прийшла додому і мама шось возмущалася за порядки...шо трішки пригнічило мене. але я зауваження слухаю, але не сприймаю.
Ще шо хотіла зазначити, то це шо * десь пропав, тобто не пропав, я його бачу в універі, але він лиш вітається і всьо та й в скайпі його тиждень вже нема, лиш онлайнить інколи ВК. А мені взагалі має бути всеодно. Але я не маю тепер з ким говорити про всякі вегетаріанські штуки. От візьму і на зло йому схаваю шматець меса (звичайно, я такого не зроблю).
Хе, а я забула, шо я сьогодні з Юрою мала зустрітись. 0 на рах роз*єднує людей...но нічо. А ще з Абазою маю десь піти. Але шось часу нич не є. Взагалі, я люблю з хлопцями спілкуватись, бо дівчат мені вже досить. Я люблю 50/50. А зараз спілкування з жіночою статтю далеееееееко за 50% і це мене дисбалансує.

---

Ойойоййййййййй...я так хочу спати шо німагу уже. Почитала шось до Вступу до спеціальності....навіть думала про те, шо читаю, а не про фігні свої всякі. Як же я могла забути, шо я хотіла купити собі книжечку про вампіра. Але я боюсь, бо це може бути небезпечно для мене...знову перекрутить мені думки в погану сторону вампіряцьку. Та й ваще треба менше фільмів дивитись (хоч то і та вже мінімум), бо я там шось бачу і хочу в свою реальність перенести, та ще й не докладаючи ніяких зусиль...а воно не переноситься і я печалюсь.
Сонному моцку властиво тупі речі писати, тому на цьому я зупинюсь, виключу компутер, піду зуби пріведу до ладу =) і піду спатььььььь.

---

Я забобонна як якась стара бабеха . При чому я вірю не у загальноприйняті забобони, а у свої власні. Шось собі понапридумую, а потім мучусь. Це може бути, наприклад, якась обов*язкова послідовність дій і не дай Бог поміняти якісь пунктики місцями. Ще також для мене важливо, щоб деякі конкретні речі були на своїх місцях. Так от недавно одна з них десь пропала. Я пошукала її у всіх можливих місцях (логічних місцях, куди б вона могла переміститись за допомогою сторонніх рук). Не знайшла її. Облишила пошуки. А сьогодні всі свої невдачі списала на пропажу з місця тої фігнюшки. Знову почала пошуки...пошуки в логічних місцях. Але коли логічні місця закінчились, то я почала шукати в таких місцях, де присутність того об*єкту дивна і я таки його знайшла.
Фігні тута пишу, а вчитись би требало...тобто почитати.

---

Це було як завжди "тільки півгодинки полежу і все". І це я ще сьогодні досить скоро проснулась. Стільки домашки треба зробити, а бажання не те що відсутнє - воно пішло вже у знак з мінусом.
На вулиці холодно і вітер. Велосипед ще й так не працює. Фізичні навантаження виганяють дурні думки.
Якась апатія до всього - навіть не хочеться якусь собі тряпку купити. А такого в мене ще не було. Бо просто я собі й така подобаюсь, а для когось іншого старатись добре виглядати...воно не буде оцінено, імхо. Бо мені ж би не для всіх і так хотілось, а для *. А * потрібно в унітаз з головою занурити і спустити воду, бо я вже дуже-дуже зла на. Вже тиждень почті повний ігнор. Вітання не рахуються, бо то таке. Якийсь колапс підвіконника прийшов на ту людину шолі. А моє серце - ваще стукач. Відітілі стучить воно як бішене, коли я поряд з *. І мене ж не це злить, а мене злить оте матманство тої людини.

---

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні —
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці — минаєш,
Вклонюся — навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха,—
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає.
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!

---

Хм, цікаво, хто читає мій щоденник. Я ж точно знаю, що його все-таки хтось точно читає. Бо мені десь лише 4-5 людей самі колись сказали, і то були такі люди, шо я й подумати не могла, шо вони не полінуються зареєструватись. Тому мені треба обачніше тут імена називати...ну на всяк випадок. І да, я вчу англійську...я ж не винувата, шо я вчу за столиком, де комп включений ...точніше да, я винувата, бо є й інші місця і комп можна виключити. Але блін...

---

Забув за мене - значить я обідилась (!!!)

---

іштшо ніііііііііііц на завтра не вчилась. ой біда мені буде
щас забацаю чай і добацаю англійську
а іштшо у мене много інфи у голові...нада камута йійо сліть