Чай йде-йде, а мені все не легше, бо я все ще стільки про це думаю. Звичайно, це нервує дуже сильно. Бо перестати думати я не можу, а прогресу поки-що ніякого. Я ж роблю все для того шоб чувак звернув на мене увагу.
:depress::depress::depress::depress::depress::depress::depress:
__________________________________________________
Про сьогодні.
Розчарована з цаплі (вже давно), бо там уже не тусять трушні нєфори з Ужгорода...та й ваще хз де вони поділися.
Ще хочу зазначити, шо діфки тіпілки. Як вони можуть кожен день на каблуках ходити? Раз на місяць достатньо.
Зараз буду ангіцку вчити (хехе..про конференцію увечері напишу), а потім зроблю реферат з БЖД..чи то вже охорона праці зараз....кароч одна хрєнь.