Хех, день сьогодні був отстойний. Зранку ми половиною класу пішли на медогляд в дитячу поліклініку. Лікарі взагалі не оцінювали наше здоров'я, а просто писали - "здорова". От мені це не сподобалось і я почала всім на шось скаржитись, бо ж було мені на що...я хвороблива людина. От в мене кон'юктивіт, приписали краплі, тому десь на протязі тижня я постараюсь не сидіти за компом і не дивитися телевізор. Буде важко...( Ще в одному кабінеті мене визнали хворою, але про це я писати не хочу, бо це занадто особисте...ні, воно не заразне і не смертельне...але всетаки. Ага, забула написати, що в мене жахлива застуда. От прийшла додому, додумалася, що потрібно було би сходити в Аптеку. Вона знаходиться десь пів-кілометра від мого будинку. Мені як завжди повезло: тато вчора їздив на моєму волосипеді і тому підняв високо сидіння, а коли я сьогодні хотіла на ньому поїхати, то ноги до педалей не діставали, а тато на роботі - опустити нікому, та й колесо спущене було( Прийшлось іти пішки, а я ще нічого не їла, тому в животі жахливо бурчало, і коли я голодна, то дуже зла. В тій довбаній аптеці й половини потрібного не було, а до найближчої іншої аптеки потрібно мені їхати аж в центр, на що сил у мене вже не було.
День пройшов досить невесело. Клубніки переїлася. Зробила останній фотосес своїй собацчі, бо завтра її віддаємо...
Тут підвечір чую починається дощ. От думаю, зроблю чай, декілька бутербродів, сяду на терасу біля будинку...і буде happiness. Зробила бутерброди і чай...виношу з дому, закриваю двері...і бутерброди мої опинились на землі, та що саме гірше, то те, що дощ перестав падати. От сижу я в кріслові (в незручній позі з піджатими ногами, бо собакам показалось мало моїх бутербродів, ще й пальці на ногах мені лизали зарази) і п'ю вже холодний чай.
Очі болять, кашляти не перестаю ні на хвилинку. Поскоріше б заснути. Завтра на мене чекає уборка дому, підготовка до останніх підсумкових контрольних робіт...одним словом день буде знов нікудишній. Можливо, хоч неділя не підведе...дуже надіюсь.
День пройшов досить невесело. Клубніки переїлася. Зробила останній фотосес своїй собацчі, бо завтра її віддаємо...
Тут підвечір чую починається дощ. От думаю, зроблю чай, декілька бутербродів, сяду на терасу біля будинку...і буде happiness. Зробила бутерброди і чай...виношу з дому, закриваю двері...і бутерброди мої опинились на землі, та що саме гірше, то те, що дощ перестав падати. От сижу я в кріслові (в незручній позі з піджатими ногами, бо собакам показалось мало моїх бутербродів, ще й пальці на ногах мені лизали зарази) і п'ю вже холодний чай.
Очі болять, кашляти не перестаю ні на хвилинку. Поскоріше б заснути. Завтра на мене чекає уборка дому, підготовка до останніх підсумкових контрольних робіт...одним словом день буде знов нікудишній. Можливо, хоч неділя не підведе...дуже надіюсь.