Ой, день сьогодні почався жахливо. Вчора ще себе чудово почувала, а сьогодні проснулась із простудою. З самого ранку мене тероризують. Всім щось не подобається, всі лізуть із своїми "розумними" порадами. Та ще й телефон розривається від дзвінків. От так завжди, то ти нікому не потрібна, то всім і відразу. А так хочеться мені побути в тишині і спокої...відпочити від усіх, бо я так скоро з глузду зійду...харити мене всі почали. Депресія повертається(((
От пишу тут я...і нарешті в довгоочікуваній тишині...якби ще клацання по клавіатурі не було чути, то було б взагалі чудово.
Пригадались мені мої старі захоплення. Згадала, як колись любила дивитись "Сакуру". Вирішила подивитись її спочатку...з першої і до останньої серії...цікаво, скільки за сьогодні встигну (мабуть небагато, бо голова болить). Мене лякає думка, що мені може вже не сподобатись, бо я ж виросла...А колись з мене всі однокласники сміялись. Говорили, що я вже така велика, а казочки дивлюсь (було ж мені тоді десь лиш 11 років). Тоді соромилась, а тепер би в морду заїхала якби з мене сміялись за таке. Аааааааа....а, зате в них є ще одна причина посміятись - я ж ПОТТЕРОМАНКА...але коли про нього в моїй присутності погано говорять, то вже постою і за себе, і за нього...