Сьогодні був екзамен з макроекономіки.
Будильник на 7.10. Як продзвенів - наставила на 7.20 - відключка, знову сни якісь, дзвінок - 7.30 - відключка, сни. І було дійсно дивно, що я виключала будильник, відразу відключалась та ще й сни снились. Але все-таки довелось встати. Вирішила не снідати. Як завжди волосся довелось випрямляти. Одягла свої нові штани. Вчора купла. Не зовсім такі, як я хотіла. Точніше зовсім не такі. Але хоч не жарко в них, бо тканина легка (дуже не люблю, коли в мене відкриті ноги - відразу почуття якоїсь незахищеності виникає).
В маршрутці (6) їхала із казлом (бліать). Я бачила як скоса інколи поглядав на мене і марооооззз (брр) включив. А я сиділа і думала, шо зомлію. Ні, не тому, що я до нього щось відчуваю...зовсім не тому (хоч я мушу зазначити, що зовнішньо він мені подобається, хоч дещо я б в ньому змінила)...я просто була в очікуванні, що щось цікаве трапиться, що можливо шось скаже (чи зробить)...але нічого, лиш морозззз. Я ж люблю, коли драма, коли порив емоцій...а тут облом. Хоча коли трапляються погані речі (смерть когось чи щось подібне), то краще б нічого не траплялось.