Бліать, ну шо за день гавняний такий сьогодні. Всі старались в максимальній мірі мене вивести з себе починаючи з першої пари і закінчуючи мамою декілька хвилин назад. А ще я хвора, що робить все ще більш сумно і впливає в негативну сторону на мій настрій. Знаючи себе, мені б надзвичайно полегшало, якби я з кимось поговорила, хто б зрозумів, а головне не казав "все буде добре", бо це така фраза, що виводить з себе, людина настільки від тебе далека, що навіть нічого нормального сказати не може, крім цієї тіпільної фрази.
Перша пара був Товтин-супермєн. Я рада, що це була остання його лекція, бо він мене надзвичайно нервує. Він казав, що в нього двічі влучила блискавка і я скажу, що помітно. Хехе, коли я запитала чи в нього не появились якісь надприродні здібності, то він сказав, що так, при чому, це був не жарт з його боку....нууууу, тобто, це не правда, це лиш він собі так придумав...супєрчоловік бля. Кумарить він. Його самооцінка...ой, та це взагалі окрема довга тема. І тому я його не можу сприймати, бо у мене теж самооцінка висока, а у нього своя...показник зашкалює. Так і хочеться встати і набити йому морду. Хоч в четвер у нього якісь синяки були на обличчі...значить не мене одну він настільки виводить. На тій же першій парі сокурсники рознервували ще. Я розумію, шо вони ніфіга самі вчити на модуль не хочуть і у них немає бажання шось повчити цікаве. Але ж вони лишили і мене такої можливості. Мені важко щось вчити просто так, без цілі. А так би я повчила цікавий матеріальчик та ще й не просто так.Хай би той супермен спалив всі наушники, якшо в нього дар бачити, хто списує...бліать.
Взагалі я дуже зла і зло реагую, коли хтось чинить не так, як мене влаштовує.
Залік шо сьогодні у Галди був - 91. Принесла йому реферат. Смішно мені було, що листочки були трішки погнуті, а на титульній сторінці у мене прінтер заглючив і вона галіма получилась, але Галда взяв реферат і не прочитавши його сказав, шо це реферат на відмінно. Лиш коли писав мені у заліковку оцінку, то поставив 87, бо він не в ту колонку у відомості подивився, хоч хз чого у мене там 87, коли модуль у мене був 88, але потім і так виправив на 91.
У Чіл-піца ущемляють вегетаріанців. Для нас там вибору взагалі ніякого піци нема. Тому я, на жаль, шо би їла піцу, шо би не їла - задоволення 0.
Ще я зрозуміла, шо моїм друзям і знайомим начхати на мене. Не дзвонять навіть, коли обіцяють.
А це сумно...дуже сумно. Але я б всіх знайомих і друзів поміняла на одного, але справжнього і бажано чоловічої статі, бо це для мене естетично більш приємно.
Наступного тижня 4 модулі. Прийдеться вчитись у вихідні. Ех, скоро вже взагалі кінець семестру. І це буде означати, що я не бачитиму ту людину, яку коли бачу, то серце шалено б*ється і думки мінімум ще на півгодини потім розсіяні. Але я зрозуміла таку річ, що якшо доля шоб ми були разом, то так і буде, а якщшо ні, то він і надалі не звертатиме на мене увагу...ну тобто звертатиме, але як і зараз - мінімальну і не як на дівчину, а хай не кажу як на шо.
Перша пара був Товтин-супермєн. Я рада, що це була остання його лекція, бо він мене надзвичайно нервує. Він казав, що в нього двічі влучила блискавка і я скажу, що помітно. Хехе, коли я запитала чи в нього не появились якісь надприродні здібності, то він сказав, що так, при чому, це був не жарт з його боку....нууууу, тобто, це не правда, це лиш він собі так придумав...супєрчоловік бля. Кумарить він. Його самооцінка...ой, та це взагалі окрема довга тема. І тому я його не можу сприймати, бо у мене теж самооцінка висока, а у нього своя...показник зашкалює. Так і хочеться встати і набити йому морду. Хоч в четвер у нього якісь синяки були на обличчі...значить не мене одну він настільки виводить. На тій же першій парі сокурсники рознервували ще. Я розумію, шо вони ніфіга самі вчити на модуль не хочуть і у них немає бажання шось повчити цікаве. Але ж вони лишили і мене такої можливості. Мені важко щось вчити просто так, без цілі. А так би я повчила цікавий матеріальчик та ще й не просто так.Хай би той супермен спалив всі наушники, якшо в нього дар бачити, хто списує...бліать.
Взагалі я дуже зла і зло реагую, коли хтось чинить не так, як мене влаштовує.
Залік шо сьогодні у Галди був - 91. Принесла йому реферат. Смішно мені було, що листочки були трішки погнуті, а на титульній сторінці у мене прінтер заглючив і вона галіма получилась, але Галда взяв реферат і не прочитавши його сказав, шо це реферат на відмінно. Лиш коли писав мені у заліковку оцінку, то поставив 87, бо він не в ту колонку у відомості подивився, хоч хз чого у мене там 87, коли модуль у мене був 88, але потім і так виправив на 91.
У Чіл-піца ущемляють вегетаріанців. Для нас там вибору взагалі ніякого піци нема. Тому я, на жаль, шо би їла піцу, шо би не їла - задоволення 0.
Ще я зрозуміла, шо моїм друзям і знайомим начхати на мене. Не дзвонять навіть, коли обіцяють.
А це сумно...дуже сумно. Але я б всіх знайомих і друзів поміняла на одного, але справжнього і бажано чоловічої статі, бо це для мене естетично більш приємно.
Наступного тижня 4 модулі. Прийдеться вчитись у вихідні. Ех, скоро вже взагалі кінець семестру. І це буде означати, що я не бачитиму ту людину, яку коли бачу, то серце шалено б*ється і думки мінімум ще на півгодини потім розсіяні. Але я зрозуміла таку річ, що якшо доля шоб ми були разом, то так і буде, а якщшо ні, то він і надалі не звертатиме на мене увагу...ну тобто звертатиме, але як і зараз - мінімальну і не як на дівчину, а хай не кажу як на шо.