А ввечері в мене завжди дивні думки в голові. Тому не буду зважати. Та й пора би вже спати йти.
Мене вже чекає завтрашній день. А я його не хочу. Знову вчитись. Просто не можу вже. Я до такого не звикла і звикати не хочу. А винувата я сама, бо я сама собі в голову вбила настирливу ідею бути завжди найкращою.

Бля, ну я не думала, що універ буду ще більше ненавидіти ніж школу.
Не так я планувала своє життя...зовсім не так.