18:12

Деньок мегарульний...хД
Почався він у мене десь з 6год ранку, бо татові не спалось, то він всіх розбудив. Спочатку грюкав тарілками на кухні, потім забіг в мою кімнату анонсуючи те, що приїхав наш сусід, що проживає на Чехах. Встала з ліжка в 7.20. У 8год була готова виходити. Пішла на зупинку. Чекала 20-ку, бо мені треба було їхати на Боженка. Стою-стою...і тре шоб мені так пощастило? Щоб на мої очі попалась та людина, яку я найбільше не хотіла побачити? То була Лєна!! Та ще й не сама. З Ігорем. З тим ублюдком, з тим наркоманом. А він же ж не живе в моєму районі!! Значить він ночував у неї!!!! Мама, мабуть, знову в санаторії. А вітчим з братом де були? Я просто не думала, шо вона до такого опуститься!!! З таким чмошним *ба**ся. Хоча їй завжди мозгів не вистачало.
Вона з ним познайомилась на реп-концерті, що був недавно. Я як його там побачила, то зразу оцінила його розумовий рівень. По десятибальній шкалі - 2. Ну подобається їй реп, але ж навіщо з ним водитися. Пох...мені має бути пох, бо вона більше не моя подруга!!! Після тієї ночі в Боздоші!!!
Черга була величезна там, де тре мені було здавати кров. Чекала десь 35хв. Деякі ублюдки перлися без черги. Чому всі мед-працівники або дуже злі й непривітні, або такі милі, що аж тошнить? Потім зайшла до гінеколога. Наштампувала мені печатки. Тепер є вже всі потрібні. Завтра ще пройдусь по диспансерам.
Зайшла по дорозі додому заплатити за телефон. Потім в аптеку. І з чистим сумлінням повернулась додому. Мама: "Ти забрала фотографії???".
ВТФ...??? Звісно, що я забула!!!
Сіла вчити математику. Заснула. Спала 2год. Снилось ЗНО (що вже 14 червня), снились курси, приснився *** й якесь страшне створіння снилось (як з "Дзвінка"), яке я хотіла камнями закидати, але вони не попадали в нього, то я його ногами затоптала.
Проснулась. Сіла за математику...через півгодини зрозуміла, що голодна. Зробила їсти. Потім сходила в магазин. Тепер тут сиджу. Треба ще трішки математику повчити!!!
Звонила Наташа чи не хочу йти з центр, посидіти на Набці. Але мені не хочеться.

23:57

Так хочеться те, чого не маєш!!!

19:52

Нудистський сезон я оголошую відкритим!!!
Бо в мене неоднаково загорівше тіло!!!
Руки темніші від ніг...а про груди я взагалі мовчу. Тому буду загорати голяком)))

17:43

Ми з Ірою домовлялись сходити сьогодні за довідками з УжНУ. Але я була ж вчора!!! Так як я їй пообіцяла з нею сходити, то відмазатись вже ніяк не могла. А, чесно кажучи, мені в УжНУ не дуже хотілось йти. Я йшла по універу і молилася, щоб десь не наткнутись на *****....ага...мені би хоч раз повезло...Я біжала як дурна...Не знаю чи він помітив то (дуже надіюсь шо ні)...бо то бля ...оой. Но шо поробиш: я чисто Іванка!!! хД
Далі пішли з Ірою в Боздош. Там на каталися на атракціонах, як малі діти..хД.
Потім через той страшний міст переходили...з якимось чуваком за руку його не так страшно переходити...ггг
Пішли на набережну, потім в центр, потім до України, потім на Проспект. Одним словом, де ми лиш не були!!!
Потім підійшла моя мама, зайшли в фотоательє зробити фотки 3*4 для вступу. Вже ледве дійшла додому!! Така змучена...і з таким хорошим настроєм)))

17:34

Ну...сьогодні хоч вже не сумно мені.
Така ржака була..........йопт...
Тікишо лиш додому привалила...так загоріла я....

09:13

Заповіт учасника ЗНО
Як умру я на тім тесті,
То ви поховайте
Отак зразу між книжками
Ще й гімн заспівайте
Щоб всі бланки і штрих-коди,
Пакети з ручками
Було видно, було чути,
Як ревуть думками.
Як винесуть з того тесту
Ще когось живого
Дайте йому зразу випить
Багато й міцного.
Щоб тримало те міцнеє
До завтра до ранку
Головою об стіл б"єтья
Нехай на сніданку.
Поховайте та вставайте
Тести всі спаліте
І вражою горілкю
Волю окропіте.
І мене в гульні великій,
В гульні вольній новій
Не забутьте спом'янути
Чаркою при слові!

23:40

Ніколи не любила гурт Скай, особливо несприятливо впливав на мою психіку голос соліста!
Але пісня "Тебе це може вбити" офігєнна. Слухаю її зараз.

текст пісні

23:33

А ще він не виріс в моїх очах від того, що морозився. Хіба важко було поговорити зі мною, все пояснити...???
Я б зрозуміла. Було би все набагато легше зараз!!!

23:31

Валер*янка ніфіга не допомогла. Мабуть, треба було більше випити.
Полюбе треба зав*язувати з цією депресією. Велике вольове зусилля. Але що поробиш, якщо я від природи песимістка.
ще тиждень і я знов стану людиною!!!!!!!!!
рівно тиждень!!!

хах...

Все буде добре...просто менше перейматися...

19:33

Якось би думки переключити на щось інше...
ой як важко
полюбе треба йти кудись сьогодні

19:28

Яночка, хай це буде нашою таємницею!!!
І головне нікому не проговорись!!!
Посмійся-поплач сама тихенько і все!!!

18:49

Сьогодні спекотно на вулиці. Така погода має багато плюсів. І я радію, що вже на кінець перестало дощити. Лиш дуже неприємно їздити в маршрутках, особливо коли біля тебе сидить хтось потнячий, що не знає шо то таке дезодорант. Я сьогодні з такою проблемою зіштовхнулася. Ледь не задихнулась від того аромату поту...хД

18:39

А мені так смішно...
А ще голова розколюється...випити таблетку чи що?
Сьогодні було ЗНО з англ...я очікувала легші завдання. Але пох...якось написала...прохідний думаю полюбе буде...до прохідного ще б + 60, то було би взагалі кульно.

хха...біля мене сидів Саня Тр****...він реально громадний!!!

Потім на вулиці побачила Лєну...добре шо вона спиною стояла і не бачила мене!!!

А потім я повалила в УжНУ за довідкою і віддати книгу Куркутову.
Я так переживала, не потрібно було, бо в мене високий рівень...як і в Сірьожи-розумника))) Цікаво який в Іри...бо в моїх дівах достатній.
Там побачила Пашу-фотографа на 4-ому поверсі...цікаво що він там забув!!! Він мене теж не очікував побачити.

А ще посиділа на історії...з Куркутовим й істориком. Щось ще про це написати чи промовчати? Мабуть, промовчу від гріха подальше.
Але мені ...пффф...ну не знаю, що написати, бо мені....але всеодно....Е...забий, Яська!

А Марина знову дістає мене!!! Участвує в дурацькій міс...і голоси їй тре намутити...а я єбала.

А ще Юра говорить про ночовку...я не проти)))

17:43

Просто це дивно, смішно й сумно. Сама не знаю на що розраховувала...Будувала ілюзії...


Вмирати не хочу, жити - надто важко. Я просто особливий тип людини...

17:10

ахаха...біціглішта...хто би міг подумати...

я шось давненько не каталася не велосипеді своєму...десь ще в квітні...ахах..ніколи не забуду ці гірки

16:58

"Яна, чому в тебе такі синяки під очима?"
"Та....е...я просто не виспалась" (і пофіг, що насправді вони через те, що я півночі плакала).
Зараз же я заспокоїлась.

Просто погано те, що я тепер навряд зможу поїхати на "Вільне місто". Тому що мене будь з ким не відпустять, тільки з такими челами, яких мої батьки добре знають. А після вчорашнього, навіть, якщо б я з ними помирилась, то це не було б справжнє примирення...все-рівно залишиться якесь напруження...і рано чи пізно воно вибухне...після чого буде ще гірше. Але я миритись не збираюсь, ні. Мені так добре. В мене ще екзамени, потім, можливо, піду кудись на роботу, якщо знайду. Я ж ще ніколи в житті ніде не працювала. Цікаво попробувати.
Завтра екзамен з англійської. Просто вже цікаво, що за завдання там будуть...я така спокійна...можна подумати, що ці екзамени не вирішують мою долю....Але вони ж вирішують...ех. Все якось-то буде. Можливо навіть найкращим чином.

10:31

Вчора ТАКЕ було...
Вечір з пригодами...
Вечір повен сліз...
На жаль, часу зараз не маю довго описувати...та й згадувати боляче...

17:18

Если это обычная банальная история - очень жаль тогда. Хорошо, что там не много страниц.

12:34

Если меня кто-нить не вытянет с этого состояния, я не знаю что будет.
Глубокая депрессия.
Все достали.

23:32

Меня не радует уже даже Гарри Поттер...а это уже очень даже плохо