Так, значить, осталось 20ст дочитати "Портрет Доріана Грея" на англ мові. Знов зібралась перечитати "Володар перснів"...щось книжечка занадто довга, та нічо, справлюся якось. Ще місяць тому почала читати "Вампір Лестат", але текст на компі, тому очі дуже втомлюються...Сьогодні прочитаю з нього декілька сторінок. Стільки планів, але так спати хочеться, що то просто піпец. Навіть кава не допомагає вже(
Хочеться мені поринути в світ моїх фантазій: як я представляю найщасливіший день свого життя?...А ось як (один із можливих варіантів):
Середина травня, Великобританія. Я учениця школи Хогвартс. Шостий рік навчання. Поттер на рік старший, він випускник. Жахливо спекотний день. Час відвідин Хогсміта). Звісно я туди направляюсь із Гаррі, бо ми ж недавно почали зустрічатись. Хлопець до божевілля закоханий в мене, а я ще більше в нього) Так от, день спекотний...ггг). Мила розмова, нам завжди є про що поговорити. Зникнули від чужих очей в лісі, сіли під дерево. Та от погода зіпсувалась і почався дощ. Для Великобританії це явище звичне. Почали швидко забиратись з лісу, почті біжимо вже. Зайшли в малолюдну кафешку. Сіли біля великого вікна за круглим столиком (мені круглі столики найбільш довподоби). Дивимось на вулицю, деякі люди ще там бігають, але більшість вже сховалася від дощу. П'ємо капучіно...Їсти? ні! Жування портить романтичну обстановку, особливо в цій розповіді. Дощик почав втихати, на вулиці темніє і ми вертаємось в школу.
Можливо нічого особливого тут і нема. Але головне тут присутній Гаррі, то більше нічого й не треба такій закоханій дурочці, як я)