Пздц. Мені так обідно =(
Шо мені з тих "друзів", коли я хочу піти на байкерів, а навіть нема з ким.
Всім подзвонила - і сокурсникам, і однокласникам, і іншим.
Так хочу кудись піти. Бо вдома ще й мама на мозги капає - чого я нічого не роблю, не допомагаю. Можна подумати, шо поки її тиждень не було то я не мала чим зайнятись - по-перше, півдня практика відбирала, потім я їсти готувала, мила посуду, займалась прибиранням і т.д. - нікуди не ходила.
Це повна дупа, а не життя.
Хочу чим подалі звідси поїхати і почати нове життя. І втекти я хочу не від себе, а від "друзів".
Ще раз спробую зареєструватися шоб поступати. Може цього разу вийде. Полюбому в Києві гірше ніж тут не буде. Ну буду я жити в гуртожитку - ну і шо? Ну буду там сама - а тут можна подумати я не сама.