А сьогодні мала з сокурсниками йти на річку. Але проснулась, глянула у вікно, а там все мокре і хмарно. Тому не йдемо. Мені сьогодні й не дуже хотілось, бо я ж вчора була і моє тіло ще не пийшло в себе після такого удару сонячного проміння. Ноги ще й так печуть мене. А ще мене болить ліва ступня. А ще мені смішно дивитись на себе в дзеркало, бо у мене трикутнички білі на місці де був купальник. І лице червоне. Ніс як у алкашки зараз. Такий колір шкіри як зараз мене лаштовує і темніший я не хочу, але я ж знаю, що це лиш початок.
Подивилась фотку вчорашню...якась я дуже смішна получилась, тіло взагалі не таке як насправді.
Чим би зайнятись? Мені взагалі нічого не цікаве. Мені хібащо хочеться жаліти себе. Я типіл. Типіл у якого депресія.
Подаріть мені хто-небудь крихту щастя.
Я знаю, шо винувате у всьому це погане місце, тут люди випромінюють погану енергію.