Я придумала шо я буду робити: я включу повний ігнор, навіть вітатись не буду, тобто буду робити вигляд, шо не бачу його...якшо спитає шо сталося - то не пофігу йому, а не спитає - переживу якось...стільки ж всякого переживала. Просто сумно й обідно, шо завжди пофіг тим на мене, на кого мені ні. Це життя. Гівно.