В двох словах про день:
універ - гівно сьогодні був. добре, шо до вступу я готувала 4 питання, бо у мене в групі як завжди не можна вирватись відповідати. було би всьо краще, якби викладачка не питала дещо з минулих тем по яким я 0. на наступному семінарському я не вирвалась відповідати, але ми писали самостійну і чомусь у мене 4 і 4...хоч по ідеї мало би бути перша оцінка 5, бо відповіді ж списані з листочка викладачки, але пох. далі була англійська без моєї викладачки. краще б нас забрали на конференцію, але перший курс не мав йти, хоч першокурсники німці були . не то шоб мені було дуже цікаво те, шо там говорили, але то краще, ніж пари в будь-якому випадку. а завтра модуль в мене. то пічаль. я стирильна і я з шпорами у всіх можливих видах. лиш би непалівно якось списати. я списувати нінавіжу, але шо поробиш.
прийшла додому і мама шось возмущалася за порядки...шо трішки пригнічило мене. але я зауваження слухаю, але не сприймаю.
Ще шо хотіла зазначити, то це шо * десь пропав, тобто не пропав, я його бачу в універі, але він лиш вітається і всьо та й в скайпі його тиждень вже нема, лиш онлайнить інколи ВК. А мені взагалі має бути всеодно. Але я не маю тепер з ким говорити про всякі вегетаріанські штуки. От візьму і на зло йому схаваю шматець меса (звичайно, я такого не зроблю).
Хе, а я забула, шо я сьогодні з Юрою мала зустрітись. 0 на рах роз*єднує людей...но нічо. А ще з Абазою маю десь піти. Але шось часу нич не є. Взагалі, я люблю з хлопцями спілкуватись, бо дівчат мені вже досить. Я люблю 50/50. А зараз спілкування з жіночою статтю далеееееееко за 50% і це мене дисбалансує.