шоб спати то треба ще нєскалька мінут убіть. шо ще зазначу - то це то шо увечері та ще й коли хочеться спати мозок працює надзвичайно нелогічно, думки перекручені і людина здатна до типільних необдуманих дій. саме тоді я й лажаюсь найбільше. саме тоді я шось надумуу собі, а вранці передумуу, трата енергії одим словом, трата часу. але на рахунок шоби колапснути всіх я й вранці буду так же думати, бо така річ є серйозна і даже в неадекваті сонному колапс не зачепить моєї тверезості в колапсуванні інших.
увесь брєд, шо я написала означає лиш одне (і розумна людина, шо розбирається в психології відразу би зрозуміла) - це прояв внутрішнього смутку, розчарування в деяких речах, людях і ще незнання, як діяти далі і як розуміти деякі речі.
взагалі, найважливіші для людини речі вона подпає (висказує, пише) з награною байдужістю.