Говорила з мамою. Давно ми з нею спокійно не говорили. Останнім часом одні крики і моє невдоволення. У всіх своїх нещастях я звинувачую інших. Завжди хтось винуватий, лиш не я. Але це Я, саме Я, не докладаю достатніх зусиль, щоб досягти, що я хочу. Не хочу плакати і звинувачувати долю. Винувата Я. Але в мене ще все буде добре (хоч це й звучить жахливо і не переконливо, і я мало в це вірю, але в мене все дійсно буде добре).
Знову сиджу вдома. Зовсім не маю бажання кудись йти. Всі старі знайомі мені набридли. Я їх люблю, але мені потрібно від них спочити. + Наташа, Іра, Крістіна будуть вчитись разом зі мною, не на одному факультеті, але ми ж всеодно будемо бачитись на перервах, по дорозі в універ і з нього. Тому особливо від них потрібно відпочити.
Говорила з Ірусею сьогодні по телефону. Десь годину говорили. Я почала говорити про те, що хочу кудись з*їздити, нила їй, що яка я нещасна і як я хотіла поїхати геть вчитись. Домовились, що десь у вересні з*їздимо далеко...+ візьмемо з собою наших нових подруг, які з*являться в універі...хДД