Як виявляється про білий шум знали багато до мене...
| Ваш архетип - Хранитель |
| Ценности:комфорт, покой, наслаждение Потребности: здоровье, расслабление. Мотивация: защищенность, состояние здоровья, удобство, консерватизм. Проявление архетипа: Стремление к комфорту, жизни без стрессов. Готовность заботится об окружающих, создавать приятные условия. Такой человек ценит стабильность, уют и покой, заботится об безопасности. Постоянный в своих мыслях и решениях. Стиль управления: консервативный. Поддерживание исторически сложившихся условий, традиций. Предположительная ориентация деятельности: медицина, сфера питания. Лучшее проявление: заботливость, полная отдача себя благому делу. Худшее: отторжение перемен, косность, излишняя опека. Символ: Ангел. Воплощение: Церера, Деметра. Стихия: Земля.  |
| Пройти тест |
Сьогодні зробила дуже тупу і типільну річ: пила настоянку. Сама. З горлишка.
Шо тут можна сказати? ...я давно не пила нічого алкогольного...дуже давно. Мені захотілось спробувати її смак, стакан було би лінь потім мити. А найгірше, що мені це навіть сподобалось.
Шо тут можна сказати? ...я давно не пила нічого алкогольного...дуже давно. Мені захотілось спробувати її смак, стакан було би лінь потім мити. А найгірше, що мені це навіть сподобалось.
Не дивно, що я знову наставила будильник скоріше- щоб повторити дещо на семінарський і вперше за декілька тижнів накрасити очі. Але я так рано не змогла встати, то ж вирішила встати з ліжка як завжди - в 6.20. Ще довго лежала і намагалась придумати якусь причину, чому я можу не йти на першу пару. Але проти природи не попреш - тобто мені не природньо прогулювати пари. То ж я все-таки пішла на першу пару - теорію статистики. В маршрутці зайняли моє місце спереду, а я хотіла музику послухати в наушниках...ззаду мої однокласниці їдуть і там треба говорити з ними. А зранку інколи слова так тяжко вилазять з ротової порожнини...вони починають застрягати ще десь в горлянці і поки виходять назовні, щоб донести певну інформацію, перетворюються в ледь чутні слабкі малозрозумілі звуки. І взагалі я люблю їхати, слухати музику і про щось мріяти. Мій маршрут кожного ранку той самий, але з кожним днем я його проходжу немовби швидше, хоч годинник з цим не погоджується, але він, мабуть, просто глузує з мене.
Викладачка була не в дусі, то ж я пожаліла, що не поспала довше. Вона кричала на старосту першої групи. І мені відразу в уяві виринули картини, як я вступила з нею в диспут і тут я подумала, що шкода, що я не володію мистецтвом вести полеміку і спростовувавти твердження свого супротивника, нищити його слабкі аргументи. Наскільки приємне відчуття, коли ти правий, хоч і не правий, але проти аргументів не попреш. Потім була філософія. І я як завжди була зла на себе через те, що мені тяжко запам*ятовується те, що я читаю та й фантазія у мене для переказування ніяка. Але ми відповідали не так як завжди, а грали в гру журналіст-доповідач. Доповідач розповідає (максимальна оцінка 5), журналіст робить висновки (максимальна оцінка). Я була журналістом і мої висновки затягнулись на довгеньку доповідь і я дістала 4...це не 5, але вже ж + до модуля. І я потім зрозуміла, що в мене не погана пам*ять, я просто вчу це без особого задоволення, тому й тяжко переказувати. Наступна пара була лекція, не надто цікава скажу вам. Я сиділа в останньому ряду парт, але не писати не могла. Потім додому тою ж дорогою, що й завжди.
Викладачка була не в дусі, то ж я пожаліла, що не поспала довше. Вона кричала на старосту першої групи. І мені відразу в уяві виринули картини, як я вступила з нею в диспут і тут я подумала, що шкода, що я не володію мистецтвом вести полеміку і спростовувавти твердження свого супротивника, нищити його слабкі аргументи. Наскільки приємне відчуття, коли ти правий, хоч і не правий, але проти аргументів не попреш. Потім була філософія. І я як завжди була зла на себе через те, що мені тяжко запам*ятовується те, що я читаю та й фантазія у мене для переказування ніяка. Але ми відповідали не так як завжди, а грали в гру журналіст-доповідач. Доповідач розповідає (максимальна оцінка 5), журналіст робить висновки (максимальна оцінка). Я була журналістом і мої висновки затягнулись на довгеньку доповідь і я дістала 4...це не 5, але вже ж + до модуля. І я потім зрозуміла, що в мене не погана пам*ять, я просто вчу це без особого задоволення, тому й тяжко переказувати. Наступна пара була лекція, не надто цікава скажу вам. Я сиділа в останньому ряду парт, але не писати не могла. Потім додому тою ж дорогою, що й завжди.
П*ятниця. Невже мене почала радувати п*ятниця? Тааак!!! Я дуже і дуже рада, що нарешті вихідні. Такому задроту як я перестав подобатись університет. Крім пар, які нервують, там нема нічого, що б мене цікавило. Перший семестер першого курсу - це було щось нове для мене, другий семестер - овощ..зараз нічого нового і мінус овощ. Та я й сама в якийсь овощ перетворююсь. Не гуляю, нічим і ніким не цікавлюсь.
среда, 28 сентября 2011
Ffffffffffuuuuuck!
Я вже не можу. Мені набридло вчитись. Я хочу спати, хочу подивитись телевізор. А ще мені потрібно стерти лак з нігтів і по-новому їх накрасити.
Мені ще дуууже багато треба прочитати і вивчити за сьогодні і завтра зранку встати на 2год скорше, шоб довчити і повторити. Хай на рахунок цього висловлюється кожен як хоче, але я дуже не люблю, якщо мене вважають тупою. Тому я просто мушу вчитись. Мушу перебороти свою лінь. Перебороти себе.
При чому завтра буде легше, вчитись багато на п*ятницю не треба, лиш один семінар.
Тому йду далі вчитись. Ще десь 2 години повчусь.
Я вже не можу. Мені набридло вчитись. Я хочу спати, хочу подивитись телевізор. А ще мені потрібно стерти лак з нігтів і по-новому їх накрасити.
Мені ще дуууже багато треба прочитати і вивчити за сьогодні і завтра зранку встати на 2год скорше, шоб довчити і повторити. Хай на рахунок цього висловлюється кожен як хоче, але я дуже не люблю, якщо мене вважають тупою. Тому я просто мушу вчитись. Мушу перебороти свою лінь. Перебороти себе.
При чому завтра буде легше, вчитись багато на п*ятницю не треба, лиш один семінар.
Тому йду далі вчитись. Ще десь 2 години повчусь.
воскресенье, 25 сентября 2011
Совсем себе не нравлюсь. Мой внешний вид не передает мой внутренний мир. Нужно постричься. Это самое малое что могу сделать - тату и пирсинг будет уже слишком жестко.
суббота, 24 сентября 2011
Я не могу описать насколько мне тяжело. Я ненавижу каждую секунду бытия. Ненавижу пребывание в этом мире. Ненавижу привязанность к телу, которое всегда что-то хочет. Нету ничего, что бы мены интересовало. Даже общение с друзьями для меня отягощающее. Непринужденный разговор на первый взгляд разговор - испытание моих нервов. Сама не знаю чего хочу и к чему стремлюсь. Но жизнь продолжается и надо мирится с обязанностями, с делами, которые нудные до смерти. Учеба - это мозгойобство.
Мне хочется избавится от обязательств и уединится с любимім человеком, которого тоже еще нет.
Мне хочется избавится от обязательств и уединится с любимім человеком, которого тоже еще нет.
суббота, 17 сентября 2011
На годиннику 22.49 і вже хочеться спати. Зараз краще ні з ким не спілкуватися, бо в такому напівсплячому стані можна багато зайвого необдуманого наговорити. Вже не раз бувало.
У сестри Пончика сьогодні весілля. Вони його влаштували вдома. Давного вже тут такого не робили. Набагато звичнішим став ресторан. Ми з ними не надто близькі, щоб нас звати на весілля. Але воно великою мірою нас торкнулося: музика гучно грає. І боюсь, що мені заважатиме заснути. Якби нормальна музика грала - то це б не заважало, але шансончик і багато пісень типу "18 мне уже" - це жесть. Я їх не люблю, вони мене нервують. Хоча потрібно бути добрішою - весілля ж у людей, хай веселяться, танцюють. Це просто я надто недоброзичлива. Але я не можу передати наскільки мені бридкі всякі такі гуляння. Головна причина - спиртне. Заливаються ним не знаючи міру. Це бридко. Я наприклад алкоголь не вживаю вже. Зараз він мені не потрібен.
У сестри Пончика сьогодні весілля. Вони його влаштували вдома. Давного вже тут такого не робили. Набагато звичнішим став ресторан. Ми з ними не надто близькі, щоб нас звати на весілля. Але воно великою мірою нас торкнулося: музика гучно грає. І боюсь, що мені заважатиме заснути. Якби нормальна музика грала - то це б не заважало, але шансончик і багато пісень типу "18 мне уже" - це жесть. Я їх не люблю, вони мене нервують. Хоча потрібно бути добрішою - весілля ж у людей, хай веселяться, танцюють. Це просто я надто недоброзичлива. Але я не можу передати наскільки мені бридкі всякі такі гуляння. Головна причина - спиртне. Заливаються ним не знаючи міру. Це бридко. Я наприклад алкоголь не вживаю вже. Зараз він мені не потрібен.
вторник, 13 сентября 2011
Все йому там подобається, добре йому там, більш самостійним став.
ну...я рада за нього
але от мені тут не подобається, я не самостійна, мені погано тут і знову якась депресія, хоч і намагаюсь не показувати це нікому. все остогидло мені. університет в першу чергу. все би може було й добре і не в такому сірому тоні сприймалось, якби мені не заважало існувати дещо - нав*язлива ідея потреби в другій половинці, яку я знайшла, лиш він кагбе далеко і йому добре там. Блеать, а мені плакати хочеться. А ще з ніким спілкуватися не хочу, просто бридко мені з кимсь спілкуватись.
Застрягла я тут...і покищо не знаю як вибратись.
ну...я рада за нього
але от мені тут не подобається, я не самостійна, мені погано тут і знову якась депресія, хоч і намагаюсь не показувати це нікому. все остогидло мені. університет в першу чергу. все би може було й добре і не в такому сірому тоні сприймалось, якби мені не заважало існувати дещо - нав*язлива ідея потреби в другій половинці, яку я знайшла, лиш він кагбе далеко і йому добре там. Блеать, а мені плакати хочеться. А ще з ніким спілкуватися не хочу, просто бридко мені з кимсь спілкуватись.
Застрягла я тут...і покищо не знаю як вибратись.
воскресенье, 11 сентября 2011
ПОСЫПАЙТЕ ГОЛОВУ ПЕРЦЕМ!!!!!!!!!!!
раз вже й так онлайн ВК, то й сюди напишу чогось трішки.
Тікишо І написав, шо йому шкода за все і він просить вибачення. Причину не каже. А МЕНІ ХОТІЛОСЯ Б ЗНАТИ!!! Але я не можу сказати, що оце все визвало бурю емоцій в мене. Пройшло вже досить часу шоб забити на нього і зараз прийдеться дуже постаратись, щоб могти з ним спілкуватись. Та й яка користь мені з таких людей, які можуть викинути тебе з життя як старе непотрібне лахміття. Та й є інша людина (хто як не овоч) зникнення з мого життя якого робить це життя некольровим....сірим. Його б я дійсно хотіла повернути.
раз вже й так онлайн ВК, то й сюди напишу чогось трішки.
Тікишо І написав, шо йому шкода за все і він просить вибачення. Причину не каже. А МЕНІ ХОТІЛОСЯ Б ЗНАТИ!!! Але я не можу сказати, що оце все визвало бурю емоцій в мене. Пройшло вже досить часу шоб забити на нього і зараз прийдеться дуже постаратись, щоб могти з ним спілкуватись. Та й яка користь мені з таких людей, які можуть викинути тебе з життя як старе непотрібне лахміття. Та й є інша людина (хто як не овоч) зникнення з мого життя якого робить це життя некольровим....сірим. Його б я дійсно хотіла повернути.
четверг, 08 сентября 2011
Блін...от чому я завжди в якусь історію вляпаюсь?
хоча я знаю...щоб веселіше було жити. Бо оці перші дні в універі були смертельно нудні.
хоча я знаю...щоб веселіше було жити. Бо оці перші дні в універі були смертельно нудні.
среда, 07 сентября 2011
Оце ппц ржакааааааааааааа
четверг, 01 сентября 2011
Отже, зараз на годиннику 23.05 і, думаю, можна підводити підсумки цього літа.
З*їздила на море - це +
Безжально бухала на морі - це -
Взагалі, якщо взяти все те добре, що було протягом цього літа, то й не вистачить, щоб намазати на кусочок хліба.
Знайомий вичеркнув мене зі свого життя.
Інший знайомий-вегетаріанець (він же всім відомий в моєму щоденнику під іменуванням овощ) поїхав вчитись в Київ у КНУ на японську філологію. Сьогодні дивилась списки зарахованих, було і його прізвище - аж щось в груді стиснулось. Я його десь в 20-х числах звала шоб десь побачитись, поговорити - сказав шо дуже усердно готується до універа і якщо знайде час, то напише. Не знайшов. Хоча, якби хотів...+ я його привітала з ДН, а він навіть не подякував. Ладно, фіг з ним. Ще мінус людина з мого життя. Його в мінуса, звичайно, хотілося найменше з усіх. він же мені так довго подобався.
І не лише ці двоє у мінусі, є ще.
Якщо ж дивитись хто прибавився, то цінних екземплярів і не знайдеться.
Взагалі мені зараз хочеться якнайменше з кимось спілкуватись. Мені набридло, що хтось навіює мені як треба жити на його думку "правильно".
Між іншим, зробила собі біозавивку. Тепер я кучерява. І голову тепер не так часто треба мити.
А сьогодні сходила на французький манікюр.
Мені немає для кого виглядати гарно...хібащо для себе. Для себе і стараюсь.
Аж сльози на очі навертаються від думки. що завтра в університет.
З*їздила на море - це +
Безжально бухала на морі - це -
Взагалі, якщо взяти все те добре, що було протягом цього літа, то й не вистачить, щоб намазати на кусочок хліба.
Знайомий вичеркнув мене зі свого життя.
Інший знайомий-вегетаріанець (він же всім відомий в моєму щоденнику під іменуванням овощ) поїхав вчитись в Київ у КНУ на японську філологію. Сьогодні дивилась списки зарахованих, було і його прізвище - аж щось в груді стиснулось. Я його десь в 20-х числах звала шоб десь побачитись, поговорити - сказав шо дуже усердно готується до універа і якщо знайде час, то напише. Не знайшов. Хоча, якби хотів...+ я його привітала з ДН, а він навіть не подякував. Ладно, фіг з ним. Ще мінус людина з мого життя. Його в мінуса, звичайно, хотілося найменше з усіх. він же мені так довго подобався.
І не лише ці двоє у мінусі, є ще.
Якщо ж дивитись хто прибавився, то цінних екземплярів і не знайдеться.
Взагалі мені зараз хочеться якнайменше з кимось спілкуватись. Мені набридло, що хтось навіює мені як треба жити на його думку "правильно".
Між іншим, зробила собі біозавивку. Тепер я кучерява. І голову тепер не так часто треба мити.
А сьогодні сходила на французький манікюр.
Мені немає для кого виглядати гарно...хібащо для себе. Для себе і стараюсь.
Аж сльози на очі навертаються від думки. що завтра в університет.
вторник, 23 августа 2011
Відчуваю, що стаю відлюдкуватим створіння. Мене цілком влаштовує моя компанія і нікого більше мені й не треба. Ніхто ж не відповідає моєму ідеалу, крім мене самої (мається на увазі хід думок, манера мислення).
Я немовби занурююсь у свій власний світ, в якому мені затишно і діють свої закони. Лиш не потрібно зараз думати, що у мене шизофренія. Бо я усвідомлюю, що мій світ не є реальним, бо ж насправді я проживаю у світі гівнюків, які мене напрягають. Я б була невимовно щаслива, якби мала купу грошей. Мені не потрібна чиясь компанія - мені потрібні слуги, які виконуватимуть всі мої забаганки.
Звідки це все взялося в моїй голові? А я знаю відповідь. І в ніякого Фрейда питати не треба. Все через неправильне виховання. Я єдина дитина. Тому мене не хочуть відпускати. І взагалі не усвідомлюють, що тут мені фігово. Думають, що я живу безтурботним життям і що мене мало б все влаштовувати. А ще мама любить покричати (при чому її крики - це більша частина наших "бесід"). Хід мислення моїх батьків надзвичайно старомодний. І вони навіть не усвідомлюють, що зовсім мене не знають, я їм не відкриваюсь і винуваті вони самі, бо я знаю, що вони не зрозуміють того, що мене непокоїть...я вже робила спроби щось їм довести...марно. Отож, покищо я тут застряла і не знаю в якому напрямку рухатись. Але я прекрасно розумію, що з моєю аурою щось не те, можливо на мені якийсь прокльон, бо мені страшенно не везе. Тому почну я з того, щоб себе очистити - духовно і тілесно.
Я немовби занурююсь у свій власний світ, в якому мені затишно і діють свої закони. Лиш не потрібно зараз думати, що у мене шизофренія. Бо я усвідомлюю, що мій світ не є реальним, бо ж насправді я проживаю у світі гівнюків, які мене напрягають. Я б була невимовно щаслива, якби мала купу грошей. Мені не потрібна чиясь компанія - мені потрібні слуги, які виконуватимуть всі мої забаганки.
Звідки це все взялося в моїй голові? А я знаю відповідь. І в ніякого Фрейда питати не треба. Все через неправильне виховання. Я єдина дитина. Тому мене не хочуть відпускати. І взагалі не усвідомлюють, що тут мені фігово. Думають, що я живу безтурботним життям і що мене мало б все влаштовувати. А ще мама любить покричати (при чому її крики - це більша частина наших "бесід"). Хід мислення моїх батьків надзвичайно старомодний. І вони навіть не усвідомлюють, що зовсім мене не знають, я їм не відкриваюсь і винуваті вони самі, бо я знаю, що вони не зрозуміють того, що мене непокоїть...я вже робила спроби щось їм довести...марно. Отож, покищо я тут застряла і не знаю в якому напрямку рухатись. Але я прекрасно розумію, що з моєю аурою щось не те, можливо на мені якийсь прокльон, бо мені страшенно не везе. Тому почну я з того, щоб себе очистити - духовно і тілесно.
воскресенье, 21 августа 2011
В такі моменти я розумію, що ще на довгий час лиш М залишиться в моєму серці. Але хай лиш хтось посміє сказати, що я зробила не все, що було в моїх силах. А треба жити далі. Тому...
Але йому не знайти такої, що б змогла його так любити, як я.
Але йому не знайти такої, що б змогла його так любити, як я.
суббота, 20 августа 2011
Так хочеться втекти, але куди сама не знаю...
четверг, 18 августа 2011
А вчора після того, як повернулась з УЗД, зробила на обід їсти. Потім згадала, що на 15год на економічному факультеті збори на рахунок УжНУ-ЗакНУ. Так швидко я ще ніколи в житті не збиралась. Я ж надто пунктуальна, тому не могла дозволити собі запізнитись. Зі мною пішла сокурсниця А. Поки йшли по набережній, подзвонив мені С. Я коли бачила незнайомий номер, то чисто інтуїтивно мені й здавалося шо це він. Але я сказала, шо німагу говорити. Та й інше сказати не могла - К би мене прібіла! Ото ми дівки начудили...хахахах.
Прийшли ми до того економічного. Відразу купа знайомих фейсів, серед них дехто з моря, Л, В і т.д.
Вирішила ні з ким навіть не вітатися. Кому треба - самі привітаються кагбе! Потім пішли на верх. Записалися в список. І хех...тепер ми члени трудового колективу УжНУ. Таке тупе лиш я з А могли вчудити. Нам вже простий список для студентів не підходив. Мене ця річ турбувала весь час поки йшли збори. Сиділи за другим рядом. Зате нас там нафоткали і на відійо назнімали. Нова ава
УжНУ залишається УжНУ, але з примняцканими до нього ЗакДУ і тими іншими. Головне назва збереглась. Всі так раділи - а дивилась і офігівала. Мені назва пох яка, головне, шоб без тих огризків. Але потім вже пізніше я зрозуміла, шо мені взагалі пофіг на все. Хм, лиш головне, щоб нас з нашого повершу не прибрали, бо мені там подобається.
*зараз йду робити шось їсти, а потім розповім далі =)
Прийшли ми до того економічного. Відразу купа знайомих фейсів, серед них дехто з моря, Л, В і т.д.
Вирішила ні з ким навіть не вітатися. Кому треба - самі привітаються кагбе! Потім пішли на верх. Записалися в список. І хех...тепер ми члени трудового колективу УжНУ. Таке тупе лиш я з А могли вчудити. Нам вже простий список для студентів не підходив. Мене ця річ турбувала весь час поки йшли збори. Сиділи за другим рядом. Зате нас там нафоткали і на відійо назнімали. Нова ава
УжНУ залишається УжНУ, але з примняцканими до нього ЗакДУ і тими іншими. Головне назва збереглась. Всі так раділи - а дивилась і офігівала. Мені назва пох яка, головне, шоб без тих огризків. Але потім вже пізніше я зрозуміла, шо мені взагалі пофіг на все. Хм, лиш головне, щоб нас з нашого повершу не прибрали, бо мені там подобається.
*зараз йду робити шось їсти, а потім розповім далі =)
Блін, оце стабільно прокидаюсь об 11год і пізніше.
Вже 18 серпня, тому поступово потрібно нлагоджувати свій графік. Ммм...завтра значить наставлю будильник на 10год..хахах
Вже 18 серпня, тому поступово потрібно нлагоджувати свій графік. Ммм...завтра значить наставлю будильник на 10год..хахах
среда, 17 августа 2011
Зараз 11:06, тобто ще й обіду нема, а вже дві сумні новини.
Ходила на УЗД. Дуже "люблю" на це ходити з повним мочовим пузирем (бо інакше нічого не видно). Ще й якась сцучка прямо переді мною в туалет забіжала, я стою і аж трясуся: від злості і від того шо зараз обіссуся, та ще й була там так довго шо я собі подумала шо вона майже рік не срала і зараз всьо з себе випускає. Звичайно, що стопіццот чоловік зайшло без черги...і якби мені не потрібно було й так чекати поки мій мочовий знову наповниться, то мене б це дуже розізлило. А УЗД показало, шо пухлина десь ділася. Хоч я тяжко в це вірю, бо тоді б місячні мали бути нормальні. Та тьотя сказала шо в мене просто якісь гормональні зрушення. Вона КЄП бліа. От тепер я вже переживаю, бо я не знаю, шо зі мною. Через місяць сходжу ще раз на УЗД, лиш вже до когось іншого. Мене лиш радує одне - поки я ще не те саме - мені не будуть лізти в...Ладно, й так правильно лиш я це можу зрозуміти.
Ще в мене таке почуття, що я наковталася таблеток Валеріанки, хоч у мене вже десь місяць таке враження.
А інша погана новина. Не буду про неї. Бо з цим вже точно нічого не поробиш.
Ходила на УЗД. Дуже "люблю" на це ходити з повним мочовим пузирем (бо інакше нічого не видно). Ще й якась сцучка прямо переді мною в туалет забіжала, я стою і аж трясуся: від злості і від того шо зараз обіссуся, та ще й була там так довго шо я собі подумала шо вона майже рік не срала і зараз всьо з себе випускає. Звичайно, що стопіццот чоловік зайшло без черги...і якби мені не потрібно було й так чекати поки мій мочовий знову наповниться, то мене б це дуже розізлило. А УЗД показало, шо пухлина десь ділася. Хоч я тяжко в це вірю, бо тоді б місячні мали бути нормальні. Та тьотя сказала шо в мене просто якісь гормональні зрушення. Вона КЄП бліа. От тепер я вже переживаю, бо я не знаю, шо зі мною. Через місяць сходжу ще раз на УЗД, лиш вже до когось іншого. Мене лиш радує одне - поки я ще не те саме - мені не будуть лізти в...Ладно, й так правильно лиш я це можу зрозуміти.
Ще в мене таке почуття, що я наковталася таблеток Валеріанки, хоч у мене вже десь місяць таке враження.
А інша погана новина. Не буду про неї. Бо з цим вже точно нічого не поробиш.