следующая →
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

ОГО...в мене вже 10 сторінок моїх писульок. Якось буде треба їх поперегортати, почитати...особливо першу запись.

---

Ууууууууу...в мене в кімнаті такий жестячок. По центру красується пилосос, на комп*ютерному столі, на журнальному столі, на дивані, на підлозі біля дивану кучугури зошитів, листочків, книг, сумки...носки...презіки пхаха ще того не хватало. І взагалі кімнату не мішало би провітрити, сьогодні ж до неї мають люди увійти.

Сьогодні в школі була здача книг, поки їх дотащила до школи, думала, шо мені руки відірвуться. Але й так виявилося, що я десь ще 4 книги профукала. Обхідний лист ...бльо...в мене ще десь мають бути книги з міських бібліотек...лиш де. Та мене з такими успіхами з школи не випустять. Бо поки з бібліотекою не розберусь - атестат не дадуть.
+ ще сьогодні кончений плакат малювати. Та ну нах.

І ще по поліклінікам шлятися, бо треба якусь довідку. Та заєбали мене.

---

Е, не звертайте увагу. Я не все пишу те, що насправді думаю. Без обід. Люблю.

---

Спати вже йти чи шо?

---

На вулиці так тепло і я пройшлась. І за той час все-таки подумала.
Хочеться чашечку капучіно, темряву, тишу і головне по-менше думок в голові.

А я собі шлунок з чаєм для схуднення погублю.

Напиши ж мені, тоді полегшає...я тебе не люблю...але хіба то має значення? І не ненавиджу ж!!! Всі мені переїлись, а ти щось хоч і не зовсім новеньке, але терпіти можна))) Лиш ти не напишеш

---

Радує, що про мене ще не забули в іншому щоденнику мої любі ПЧшки. З ними почуваюсь не так самотньо на цьому сайті.
Міркувала про плинність часу:
Він говорив, що не зустрічається з ніким молодшим за 17, 5 років (мені ж тоді було 15), а зараз мені вже 17 і вже зараз я б ніколи з ним не зустрічалась, отморозком. Колись я любила інших і не любила себе, зараз обожнюю себе, а інших любити розучилась. Ще вчора вночі просиналась від сушняка, а зараз вже знов треба лягати спати.
Дивилась погоду на словацькому каналі, казали, що "в соботу будє пршать". Тобто, що в суботу буде дощити. Чому ж я не засмутилась...ахах..та ну нафіг. Мені пофіг на той останній дзвоник і випускний, зовсім не бажаю в них брати участь. Мене набагато більше хвилює те, що мене чекає 2-го червня.

А далі ось ще що:
Говорила з істориком вчора. Догнала його, коли йшла на маршрутку (вчора тре було йти мені після другої пари).
Шось там вибачався, казав шоб я не обіжалась і ще хоче шоб ми залишились друзями. Але мені то все прозвучало як бла-бла-бла. Хоча, може, він і щиро говорив. Не знаю...буде видно. Мене зараз надто шлунок болить, щоб думати про такі речі.

---

Дитё маленькое и не плачет. Фуууух. С чем же его кушают???
Пока я думала с чем же его кушать-то, оно скушало (засунуло в рот) пачку салфеток. А что с тобой будет когда зубы начнут резаться...ахах

---

Что делать с маленькими детьми??? С чем их кушают???

---

Кто бы мог подумать, что "добрий геній українського кіно" это совсем не О. Довженко, а Ю. Яноський.

---

КонцертеГ

Уже не долго осталось. Екзамены. Сколько я еще не знаю. Мне стыдно перед собой. Я ведь стремлюсь быть идеальной. А мои знания ИМХО хоть и не маленькие (сравнительно), но не такие уж и большие. Если напишу плохо ЗНО - будет стыдно перед собой...
Перечитывала конспект с л-ры. Литературу я наверное лучше всего знаю...она самая интерестная для меня.

Математика - ...кхм, буду надеятся на помощь Божью.

Была вчера на концерте. Реп. Столько всего было, что даже лень все описывать. Если вкратце, то:
- Кроме меня и Лены с нами была ее сводная сестра.
- Выпили Рево, я дура курила, ненавижу курить...потом еще пивом заливалась.
- Людей пришло немного, а концерт был внутри, Лена познакомилась с отстойным репером и тусила с ним, а я с Машей сидела на улице...хотели познакомиться с хиппи...но пробаранили потом их. Потом к нам подсели двое реперов (Артур и Рома...Рома мне понравился, но я произвела на него впечетление пьяного уйобища..хДД). Они нам читали репчик на улице...и фристайл. Потом провели нас внутрь безплатно, но я там побыла максимум 3 минуты.
- А еще там надыбала Арчи...моего лысого контактного друга.

Не, ну вобщем я довольна)))

я и Лена в Амфитеатре

---

А настрій в мене ХОРОШИЙ!!!
Просто мені треба чим поменше залишатись на одинці зі своїми роздумами)))

---

Туц-Туц
Погуляла з Лєною...
А щяс в дуууууууууш...

---

Тре йти десь з кимсь пройтись, бо вже не вигрібаю...

---

На ситий шлунок і думається позитивніше)))

Просто мені так цікаво як воно буде всьо дальше...Літо...до 14 ЗНО...а далі?Що робити далі? Майже така скука буде шо ппц...Тре шось намутити...бо бля

---

Завтра ще один день і все...кінець...
Кінець всьому.
А сьогодні всі такі милі були (за винятком одного)....відчувають наближення кінця, з більшістю вже ніколи в житті не побачусь. А ТОЙ міг би хоча б востаннє підійти...марно надіятися...

---

Аврілка РУЛИТЬ!!!
Take Me Away

---

СКУКОТА!!!
Хочу нових емоцій...

---

Перша половина дня

Яна тицяє на кнопочку, котра включає безкраїй пофігізм до всього. На кінець зможу розслабитись. Лиш би потім надто не звикнути й не забути її вимкнути, ту кнопочку!!!

Підсумок першої половини дня:
Контрольна з історії - добре, що існує така штука, як телефон з хорошою фотокамерою - все списала.
Контрольна з геометрії - знову змогла покластись лиш на власний розум. Ніхто в класі геометрію краще за мене не знає.
Алгебра - Н. Ю. хоче мені покласти за семестр, ну а значить і річну, - 11. Це вперше в моєму житті, завжди було лиш 10...Але я реально математику сильно за цей рік підтягла.
Історичка галіма тоже би мені могла 11 покласти...але навряд, бо я відмовилась йти в цьому році на олімпіаду.
З фізики можу лиш на 10 розраховувати. В 11 класі я на неї тупо забила.

Зараз чекаю маму з роботи...йдемо в центр...надіюсь знайду якісь нормальні туфлі.

---

Все не так, як було заплановано, але фіг з ним.
Як же я би ще повалялась в ліжку. Не хочу в школу!!!

---

Невстига включити телефон, як відразу прийшли смс: "Вам дзвонили". Я комусь потрібна? Ооооо

Як я люблю свою ванну, душ. Там можна не тільки змити з себе назбиравшийся за день бруд, а й поспівати на всю горлянку. Там завжди є слухачі, котрі не проти мене послухати: шампунь і гель для душу. Хоча, хто знає чи їм подобається той спів??? Вони ж своє обурення ніяк виразити не можуть. Співчуваю їм...

Ще одне: мама все ще ображається. Було б набагато все легше, якби я просто попросила пробачення. Але я не буду. Не буду. Вона мені докоряє, що не почула від мене за все життя ні одного "дякую"...але я сприймаю все, що роблять для мене батьки, як їх обов*язок. Народили мене - то тепер що від мене хочуть? Пффф. В мене теж є якісь обов*язки? Тссссс...ТИХО...тихіше про них. Але сукню прийдеться віднести підшити самій, без мами. Надіюсь, мені її не надто сильно обріжуть, бо приб*ю сучар!!!! Ай гойп, що в них вправніші руки, ніж у мене...ахах.
Але ж мені й так якось пофіг до того випускного...нічого особливого не очікується. А було б все по-іншому, якби я знайшла сукню такого пошиву й кольору як хотіла. Я не кажу, що ця негарна, але не така, як мною омріяна.

Я прочитала 100ст сьогодні...залишилось ще 160 на завтра. Фігня, нє??? Як же мені справитись???
А от до історії на завтра і до ЛІСу я зовсім не підготувалась. Ох, якби Олени-термінаторши завтра в школі не було. Але мені так не повезе. Але я все-одно буду за нею скучати...кхм...а от за чим я точно не буду скучати, так це за її дощем з рота, за її слиною на моєму обличчі і в очах...фе, як бридко. А ще вона носить ЛІС у себе в сумці (книга така) й ліс під руками (в якому скоріш за все ще й тваринки водяться...чеснОООо...без перебільшень). Але то мабуть всі історики такі дивні...згадати б лише історика з кур... ах, болюча тема...з курсів. Але якщо я вже наткнулася на цю тему, то відкрию її зповна. Яночка, сонечко...ти пам*ятаєш, що допомогло тобі забути Е***** і Васю??? Час!!! Ти їх довго не бачила й забула!!! Майже зовсім...але звісно, якщо наткнутись десь на них в центрі, то було б боляче, але не так як колись. А цей твій історик....та він сам почав морозитись. Ти зробила все, що було в твоїх силах. Ти його побачиш останній раз цього тижня на курсах (а може й зовсім не побачиш) і далі хто його знає коли ще. І ПЕРЕСТАНЬ ЙОМУ ПИСАТИ!!!! Ти шо, дівко, здуріла? З дуба на голову впала?? Нафіга тобі то? Хвилини слабкості? Ти ж йому нафіг не треба!!! Хіба ти ще в цьому не переконалась? Ти для нього нуль...пусте місце. Після курсів ти його бачити не будеш, десь в кінці червня напишеш йому "Привіт. Як справи?", він тобі відповість, ти йому знов відпишеш....а від нього ніякої відповіді. Після цього ти остаточно розізлишся, захочеш видалити його з друзів, не зможеш цього робити, ще сильніше розізлишся, тепер на себе, і ніколи більше не напишеш...і він тобі теж. От все й закінчиться. А твоєї провини тут нема, це він винуватий!!!! Він...
Але якби він хотів все поміняти тоді що? А хай попробує і буде видно! Але ж він нічого не зробить. Я в цьому майже упевнена.


Фаак, за цією писаниною чуть не забула випити свій чай для схуднення. Хоч він тобі, Яночка, мало в чому допоможе, якщо ти не перестанеш їсти об десятій годині вечора бутерброди!!!

А тепер зайди на свою ферму, збери урожай, випий ай, помий зуби, і лягай спати!!!!